Концовка еще та: "Дуже не хочеться, щоб любий сусід ставився до нашої незалежної країни з її багатовіковою історією й культурою, промисловою структурою та можливостями — потенційними і реальними — як той Ваня зі старого анекдоту до хатинки на курячих ніжках: «Хатинко, хатинко! Стань до Заходу обличчям, а до мене задом. І… трохи нахилися…» Особисто я — нахилятися не буду. А ви?.."
Автор даже себе не может признаться, что он давно уже нагнулся, только в другую сторону.
